Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
їдець — їдця/, ч. 1) Той, хто їсть. || перев. з означ., розм. Той, хто любить добре поїсти. 2) Член сім ї, що харчується разом з іншими її членами … Український тлумачний словник
їдець — [йіде/ц ] д ц а/, ор. дце/м, м. (на) дце/в і/ д ц у/, мн. д ц і/, д ц і/ў … Орфоепічний словник української мови
їдець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
обідець — I об ідець дця, ч., ірон. Зменш. до обід. II обід ець дця/, ч. Зменш. до обід 2) … Український тлумачний словник
привідець — рідко приво/дець, дця, ч., розм. 1) Призвідник бунту, змови і т. ін. || Заводій (звичайно на гулянці). || Той, хто є причиною чого небудь; винуватець. || Організатор чого небудь. 2) Те саме, що ватажок 1). || Організатор, ідейний, політичний… … Український тлумачний словник
прихідець — рідко прихо/дець, дця, ч., розм. 1) Той, хто прийшов, приїхав звідки небудь. 2) Прийшла, немісцева людина … Український тлумачний словник
присхідець — (підсходинка) Лицьова вертикальна частина сходинки … Архітектура і монументальне мистецтво
обідець — іменник чоловічого роду від: обід обідець іменник чоловічого роду від: обід … Орфографічний словник української мови
підхідець — іменник чоловічого роду ірон … Орфографічний словник української мови
привідець — іменник чоловічого роду, істота винуватець; заводій; ватажок розм … Орфографічний словник української мови
